село Жуківка

Жуківка - село, центр однойменної сільської ради. Розташоване за 32 км від райцентру смт Згурівка та за 100 км від м. Києва.
Площа населеного пункту - 337,1 га.
Населення станом на 01.01.2011 р. - 809 осіб, дворів - 453.
Уперше в літописі Жуківські хутори згаду­ються у 1772 р.
За переказами старожилів, назва хуторів походить від першого поселенця Жука чи (є й така версія) від царського воєводи Жуковського, що поселився тут.
За гетьманським універсалом 1674 р. та царською жалуваною грамотою 1688 р., деякі містечка і села Лівобережжя потрапили у власність переяславського полковника, серба Р. Думитрашка-Райча. Він привласнив собі один із хуторів. Другий хутір загарбав пан Ляшенко.
Свої маєтки Ляшенко побудував там, де нині розташована середня школа. Селяни посадили сад, викопали ставок, залишивши посередині острів для відпочинку панської родини. Згодом маєтки і хутори придбав Бутович. Вирощував пан зернові і технічні культури. У 1895 р. для поливу розсади тютюну викопано криницю (вул. Корольова), яка збереглася донині. Вода тут надзвичайно добра.
У 1859 р. Жуківські хутори нараховували 38 дворів і 401 жителя.
Коли Бутович помер, його син продав батьківщину пані Грабовській, яка була одинока, а тому невдовзі продала маєток і два хутори пану Крушинському. Він господарював тут аж до революції.
Маєток пана Думитрашка був дуже гарним, потопав у зелені, вабило око різнобарв'я квітів. Ставок милував зір доглянутістю і впорядкованістю. На ньому був невеличкий острівець, де відпочивала панська родина. Пан Раїч перед революцією навіть мав мо­торного човна. Раїч був хорошим інженером-будівельником, тому й збудував для себе такий красивий будинок, а у 1901 р. церкву, яка у напівзруйнованому вигляді збереглася і до наших днів. І маєток, і церква спо­руджено з цегли місцевого виробництва. У храмі був родинний склеп, де поховані дядько Раїча - таємний радник Чотовцев, а також Тимофій Іванович Думитрашко - поет, який у 1858 р. видав у Києві поетичну збірку "Бандура". У 80-х роках XIX ст. у селі відкрито однокласну церковноприходську школу.
Після революції, розібравши панське майно, худобу, хліб, селяни не знищили будівлі. Вони використовувалися як житлові приміщення, а потім тут відкрито дитячий садок.
У 1924 р. в Жуківці організовано комуну імені Крупської на чолі з Кирилом Краснощоком. Першими комунарами стали переселенці з Росії. Серед них і Теофан Пилипович Лисон, який у 1926 р. очолив господарство. Держава виділила комунарам трактори "Фордзон". Комунарам допомагали збирати врожай червоноармійці з Переяславського піхотного полку. Після служби частина їх залишалася жити і працювати в Жуківці.
У 1929 р. в селі розпочалася колективізація. Було організовано два колгоспи - "Перше Травня" та ім. Жовтневої революції, а комуну перейменовано в колгосп "Комунар". Селянам допомагала в обробку землі Березанська МТС.
У 1929 р. збудовано семирічну школу.
Важкі випробування випали на долю села в роки Великої Вітчизняної війни, яке було окуповане 21 вересня 1941 р. На фронтах воювало 317 жителів Жуківки. Багато з них проявили неабияку мужність і героїзм. Зокрема званням Героя Радянського Союзу удостоєно Андрія Микитовича Лук'янця. Додому з війни не повернулись 177 мешканців села.
Під час відступу радянських військ, що були оточені гітлерівцями, у 1941 р. біля Жуківки точилися бої. Загинуло близько 100 червоноармійців, які поховані в трьох братських могилах.
21 вересня 1943 р. Жуківку визволено від гітлерівців. За передовими частинами прибула й авіачастина, штаб якої знаходився в селі. Командував частиною льотчик-чкаловець Байдуков. У штабі був і командир ескадрильї, майбутній космонавт, старший лейтенант Георгій Береговий.
Одразу після звільнення від окупантів почалось відродження села.
У 1950 р. трудівники трьох жуківських колгоспів вирішили створити один колгосп, назвавши його іменем Жданова. Головою обрано колишнього фронтовика Омеляна Трохимовича Рекеду. Згодом господарство очолив Василь Петрович Прохоренко, потім Микола Андрійович Сіпко, Микола Данило­вич Клюшниченко.
Збільшувалось поголів'я корів, коней свиней, овець, колгосп мав велику пасіку. Зростали врожаї сільгоспкультур, збільшився машинно-тракторний парк. Колгоспники будували нові добротні будинки.
У 1958 р. село радіофіковано, у 1959 р. - електрифіковано. У 1976 р. заасфальтовано центральні вулиці села і з'єднано дорогою з твердим покриттям зі шляхом, що пролягає з Березані на Войкове. Споруджено двоповерховий будинок, де розмістилися контора господарства, виконком сільської ради, поштове відділення, а також зведено гуртожиток, магазини, їдальню, ларьок на фермі, медпункт, два двоповерхові будинки по 16 квартир у кожному, сушарку для зерна, завод для консервування овочів, холодильний блок для молока.
У 1985 р. в селі споруджено нову середню школу на 320 учнів зі спортзалом. Через рік в селі було проведено природний газ, заасфальтовано всі вулиці.
У 1986 р. після створення Згурівського району до його складу увійшла і Жуківка.
Знаменним було святкування Дня села 14 червня 1997 р. з нагоди 225-річчя с. Жуківка. На нього були запрошені видатні люди, які народилися в селі, що обіймали керівні посади в господарстві та працювали на посадах сільських голів. З нагоди золотого весілля земляки щиро вітали подружжя Хоменків - Миколи Івановича та Олени Іванівни, які донині проживають у селі.
У селі функціонують ФАП, клуб, бібліотека, відділення зв'язку та ощадного банку, загальноосвітня школа І-III ступенів, у якій навча­ється 179 учнів: 92 з Жуківки та 87 із с. Мала Супоївка. При школі працює дитячий садок.
На території села працюють 4 торгові точки.
На сьогодні обробіток землі здійснює ТОВ "Гарант". Господарство вирощує зернові і технічні культури. Також вирощуванням зернових займаються фермерські господарства "Бойко", "Оксана", "Руслан", "ВІНЕС", приватні підприємці В.В. Клюшниченко та І.В. Якобчук.
Для надання послуг населенню з обробки землі, водопостачання, водовідведення та вивозу побутового сміття, з допомогою Київської обласної та Згурівської районної аграрних дорадчих служб, у 2002 р. в селі створено сільськогосподарський обслуговуючий коопе­ратив "Жуківський".
З 2000 р. працював сільським головою Манойленко Олександр Халимонович, який має повагу серед мешканців села. Народившись у Жуківці, постійно проживаючи у селі, всю свою енергію та власні сили, від початку трудової діяльності, присвятив рідному селу.
Село дуже красиве, охайне, милує око зеленню і квітами, запрошує всіх бажаючих на відпочинок. Тут є де порибалити і пополювати.
З 12 листопада 2010 посаду сільського голови посідає Бойко Олена Петрівна, 1978 року народження. Має вищу освіту. У 2000 році закінчила Київський національний економічний університет, за спеціальністю - аграрний менеджмент.



Згурівський район

Прапор Згурівського району
Основні дані
Країна: Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3221900000
Утворений: 25 вересня 1986 року
Населення: 19 311 (на 01.01.2011)
Площа: 763,08 км.кв
Густота: 30 осіб/км.кв
Тел. код: +380-4570
Поштові індекси: 07600—07653
Населені пункти та ради

Районний центр: Згурівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Смт: 1
Села: 40

Районна влада

Адреса: 07600, Київська область, Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Українська, 19, (04570) 5-11-14



Мапа району
Районне друковане видання
Панорама
Згурівський портал



Яндекс.Метрика

Урядова телефонна «гаряча лінія»Верховна Рада УкраїниКонституційний Суд УкраїниМісцеві державні адміністраціїУкрінформМапа сайту