Новини

30.10.2018

Про переваги системи подання електронної звітності розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів

АС «Є-звітність», що запроваджена для всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у Згурівському районі, має чимало переваг як для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, так і для органів Казначейства, а саме:
для органів Казначейства:
-     оптимізація витрачання робочого часу на перевірку і прийняття фінансової звітності та бюджетної звітності;
-         зменшення паперового документообігу;
-       надання можливості бюджетним установам у дистанційному режимі контролювати перевірку наданої звітності тощо;
для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів:
-    економія витрачання матеріальних і фінансових ресурсів (витрати на проїзд, папір, матеріали до оргтехніки);
-         можливість отримання Послуг із генерації ключів електронного цифрового підпису безкоштовно;
-         відсутність оплати за користування та підключення до АС «Є-Звітність»;
-         безкоштовна підтримка програмного забезпечення та консультативної  підтримки в режимі он-лайн;
-         надійний захист інформації, яка міститься в наданій звітності й недоступна для сторонніх осіб.
    Єдине, що необхідно здійснити додаткові витрати бюджетним установам,- придбання носіїв ключової інформації. Система АС «Є-Звітність» проста у використанні й не потребує особливої підготовки.     Працювати з нею зможе кожен спеціаліст, який має навички роботи на персональних комп’ютерах. Необхідно зауважити, що фінансова звітність  в  АС «Є-Звітність» розпорядниками бюджетних коштів формується в ручному, а форми бюджетної звітності – в автоматичному режимі з інформаційної системи органів Казначейства. Автоматичне формування бюджетної звітності забезпечує її відповідність даним бухгалтерського обліку органів Казначейства.

20.09.2018

Про внесення готівки на рахунки розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (переказ готівки)

      
         Отримання власних надходжень готівкою, внесення в касу установи невикористаних коштів на відрядження, невиплачена заробітна плата чи стипендія, яку було отримано в готівковій формі тощо – в таких випадках виникає необхідність зарахування коштів на рахунки, відкриті в органі Казначейства, адже установа має право отримати в касі готівку в позаробочий час у сумі, яка не перевищує встановленого граничного розміру (ліміту каси).
    Внесення готівкових коштів також здійснюється через уповноважений банк. При внесенні готівки на рахунки розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відправники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають зміст операції з визначенням коду економічної класифікації видатків і класифікації кредитування бюджету і номери відповідних рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, що відкриті в органах Казначейства.
    Власні надходження бюджетних установ, які отримуються в готівковій формі, зараховуються на рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду державного або місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ. Кошти, отримані в каси як відновлення касових видатків, зараховуються на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки. Кошти депонованої заробітної плати зараховуються на депозитні рахунки розпорядників бюджетних коштів.


09.08.2018

Про придбання державних цінних паперів

    Відповідно до частини 8 статті 16 Бюджетного кодексу України керівник місцевого фінансового органу має право за рішенням відповідної місцевої ради здійснювати придбання державних цінних паперів за рахунок тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів.


05.07.2018

консультація

За якими КЕКВ оплатити за навчання з охорони праці

Проведення навчання з охорони праці здійснюється відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (далі – Типове положення № 15).
         Результат перевірки знань з питань охорони праці оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
       Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці. Форма такого посвідчення наведена у додатку 2 до Типового положення № 15.
         Щодо застосування КЕКВ при оплаті навчання Держказначейство надавало роз’яснення у листі від 17.03.2010 № 15-04/569-4783. І хоча цей лист було видано у період дії Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 25.11.2008 № 495, що наразі втратила чинність, підхід до вирішення цього питання по своїй суті й досі не змінився. Його цілком можна застосовувати й зараз, у період дії Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.
             Отже, якщо здійснюється оплата:
- участі у короткотермінових семінарах, нарадах, нарадах-навчаннях (у тому числі щодо роз’яснень нової нормативної бази, підготовки та проведення організаційних заходів тощо) слід застосовувати КЕКВ 2240  «Оплата послуг (крім комунальних)»;
- післядипломної підготовки (перепідготовки) кадрів, підвищення кваліфікації кадрів за договорами у закладах, які мають необхідну ліцензію на проведення таких навчань, та/або результатом яких є отримання посвідчення (сертифіката) установленого зразка щодо набуття відповідних професійних навиків, слід застосовувати КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку».

26.06.2018      

        Управління Державної казначейської служби України у Згурівському районі Київської області повідомляє, що з 02.07.2018 змінюються реквізити бюджетних рахунків для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів. Реквізити таких рахунків за надходженнями по Київській області  розміщені на офіційному сайті Державної казначейської служби України за посиланням:

http://www.treasury.gov.ua/reg/control/kyivr/uk/publish/category/341086.

Начальник Управління Державної
казначейської служби України
у Згурівському районі Київської області                                             Т.Л.Желіба

 

24.05.2018

НОВИНИ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

   За інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДКСУ (http://www.treasury.gov.ua), пріоритетним напрямом діяльності Казначейства на 2018 рік, затвердженим Мінфіном 12.12.2017, є запровадження з 2018 року централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів.
    У зв’язку зі зміною порядку відкриття рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів затверджено:
наказ  Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 08.02.2018 № 126;
наказ  Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету» від 07.03.2018 № 350.
       З 1 липня 2018 року рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів буде відкрито на балансі ДКСУ.
       Реквізити рахунків будуть розміщені на веб-сторінках Головних управлінь ДКСУ.
       Кабмін постановою від 10.05.2018 № 343 вніс зміни до деяких своїх постанов в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до держорганів та держреєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.
       Рішення прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» від 23.03.2017 № 1982-VIII скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб держорганів за витребування у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі. 

26.04.2018

ЩОДО ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ЗА I КВАРТАЛ 2018 РОКУ
 ЧЕРЕЗ АС «Є-ЗВІТНІСТЬ» 

В Міністерстві юстиції України 29 березня 2018 року за № 357/31809  зареєстровані Зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44 (далі – Порядок № 44).
   Зазначені зміни до Порядку № 44 передбачають, що форми звітності установи мають складати та подавати через АС «Є-Звітність».
     АС «Є-Звітність» в повному обсязі забезпечує виконання вимог законів України і нормативних документів щодо складання звітності. Тож розпорядники та одержувачі бюджетних коштів можуть подавати звітність за I квартал 2018 року в електронному вигляді через АС «Є-Звітність», яка надає можливість візуалізувати оригінал електронної форми звітності на паперових носіях, що відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
  У зв’язку з введенням в промислову експлуатацію системи подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, які нададуть звітність на паперових носіях, рекомендується внести дані звітності за формами фінансової та бюджетної звітності за I квартал 2018 року в АС «Є-Звітність» після остаточного подання звітності до головного розпорядника.
    З метою подання звітності в електронному вигляді всі розпорядники та одержувачі бюджетних коштів повинні бути зареєстровані в АС «Є-Звітність», мати створені особисті електронні кабінети.
    Подана в електронному вигляді звітність буде перевірена та завізована органом Казначейства в установленому порядку.
        АС «Є-Звітність» налаштована на подання звітності за I квартал 2018 року з 10 квітня поточного року.

26.04.2018

ДКСУ подовжила строк підключення до АС «Є-Звітність»

Щоденно на офіційному сайті Казначейства у рубриці «Електронні сервіси» публікується інформація про стан підключення до АС «Є-Звітність» розпорядників бюджетних коштів держбюджету та місцевих бюджетів.
    Ця інформація свідчить про низький відсоток підключення та створення особистих електронних кабінетів клієнтів. Основними причинами цього є:
    - недостатнє технічне забезпечення та відсутність мережі Інтернет у розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, особливо місцевих бюджетів;
      - незадовільна динаміка отримання розпорядниками бюджетних коштів електронних цифрових підписів в акредитованих центрах сертифікації ключів;
  - необхідність вдосконалення функціональних можливостей АС «Є-Звітність», яка знаходиться в дослідно-промисловій експлуатації, в частині підтримки електронних цифрових підписів усіх акредитованих центрів сертифікації ключів України.
    Враховуючи вищенаведене та відсутність дати набуття чинності змінами до нормативних актів, які регулюють, зокрема, питання складання та подання звітності в електронному вигляді із застосуванням АС «Є-Звітність», див. офіційний веб-сайт Мінфіну (https://www.minfin.gov.ua), Казначейство повідомляє, що терміни підключення до АС «Є-Звітність» та створення особистих електронних кабінетів подовжуються.
        Про це повідомила ДКСУ на своєму сайті: http://www.treasury.gov.ua.

20.03.2018

ДКСУ подовжила строк підключення до АС «Є-Звітність»

         Щоденно на офіційному сайті Казначейства у рубриці «Електронні сервіси» публікується інформація про стан підключення до АС «Є-Звітність» розпорядників бюджетних коштів держбюджету та місцевих бюджетів.
    Ця інформація свідчить про низький відсоток підключення та створення особистих електронних кабінетів клієнтів. Основними причинами цього є:
    - недостатнє технічне забезпечення та відсутність мережі Інтернет у розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, особливо місцевих бюджетів;
       - незадовільна динаміка отримання розпорядниками бюджетних коштів електронних цифрових підписів в акредитованих центрах сертифікації ключів;
    - необхідність вдосконалення функціональних можливостей АС «Є-Звітність», яка знаходиться в дослідно-промисловій експлуатації, в частині підтримки електронних цифрових підписів усіх акредитованих центрів сертифікації ключів України.
    Враховуючи вищенаведене та відсутність дати набуття чинності змінами до нормативних актів, які регулюють, зокрема, питання складання та подання звітності в електронному вигляді із застосуванням АС «Є-Звітність», див. офіційний веб-сайт Мінфіну (https://www.minfin.gov.ua), Казначейство повідомляє, що терміни підключення до АС «Є-Звітність» та створення особистих електронних кабінетів подовжуються.
    Про це повідомила ДКСУ на своєму сайті: http://www.treasury.gov.ua.

19.02.2018

ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ  АС «Є-ЗВІТНІСТЬ»

Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) в рамках реалізації Плану заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2016-2018 роки, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2016 № 1038, створена Система подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами (далі-АС «Є-Звітність»).
    АС «Є-Звітність» передбачає створення особистого електронного кабінету розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (далі – клієнти Казначейства), які складають та подають фінансову та/або бюджетну звітність до органу Казначейства за місцем обслуговування.
    Тому розпорядники та одержувачі бюджетних коштів і фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування звітність за I квартал 2018 року мають сформувати та подати через систему подання електронної звітності Казначейства.
        Одночасно повідомляємо, що на веб-порталі Казначейства в розділі «Електронні сервіси» розміщено такі матеріали:

-          Дорожня карта підключення до АС «Є-Звітність»;

-          Деталізований опис заходів дорожньої карти підключення до АС «Є-Звітність»;

-          Заявка про надання/скасування доступу до АС «Є-Звітність»;

-      Перелік захищених носіїв ключової інформації, які імплементовано до АС «Є-Звітність».

Разом з тим інформуємо, що доступ  користувачів територіальних органів Казначейства до АС «Є-Звітність» налаштовано за адресою:
https://10.6.8.156/barsapp/.
        Обговорення питань та пропозицій щодо роботи системи АС «Є-Звітність» здійснюється на сервері новин Казначейства в конференції: treasury.e-zvit.test.
            Інструкція користувача АС «Є-Звітність» розташована на РТР-сервері за адресою:

            ftps://ftp.dksu.gov.ua/dksu/E-ZVITNIST/DOCS/.

25.01.2018

Всеукраїнська акція «Об’єднаймо Україну!

  В День соборності України, на Хрещатику було розгорнуто найдовший прапор України, який створювався казначеями з усіх регіонів країни в рамках Всеукраїнської акції «Об’єднаймо Україну!».
    Для розгортання прапора, який довжиною сягнув понад 1 кілометр, було залучено більше 700 осіб, серед яких Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз та керівники територіальних органів Казначейства.
  За результатами експертизи, проведеної представниками Національного проекту «Книга рекордів України», досягнення казначейської акції – український рекорд у категорії «Масові заходи, розміри». Свідченням цього стало внесення акції до «Книги рекордів України» та вручення у ході заходу відповідного диплому.
    Розпочалася акція до 26-ї річниці незалежності України та Дня Державного Прапора України на сході нашої держави – в Станиці Луганській, куди 23 серпня 2017 року Тетяна Слюз привезла жовто-блакитне полотно з написом «Державна казначейська служба України», до якого казначеї Луганщини, а згодом Донеччини приєднали свої частини прапорів.
    З серпня 2017 року до січня 2018 року загальне полотнище передавалося казначеями України з області до області, з регіону до регіону доповнюючись прапорами територіальних одиниць, які казначеї пришивали власноруч.
    22 січня, одночасно, з обох боків шеренги казначеїв, що вишикувались на Хрещатику, почали рух та розгортання частин прапору Голова Казначейства Т.Слюз (від буд. 4 по вул. Грушевського до Майдану Незалежності) та заступник Голови Казначейства В.Дуда (від буд. 23 по вул. Хрещатик до Майдану Незалежності).
    Завершилась Всеукраїнська акція «Об’єднаймо Україну!», з’єднанням Головою Казначейства двох частин полотна зі Східної та Західної України між собою в єдиний прапор.
    Метою Всеукраїнської казначейської акції «Об’єднаймо Україну!» та з’єднання прапорів із символікою, назвами всіх районів і міст України в єдиний прапор є засвідчення єдності України в її цінностях та прагненні до миру.

09.01.2018

Про перевищені ліміти електроенергії

Перш за все слід зазначити, що у теперішній час діє Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі – Закон № 2019).
    Відповідно до положень п.23 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону частково втратив чинність Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР, зокрема його ст.26.
    Саме в статті 26 було зазначено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
        Закон № 2019, яким відмінено цю норму, набрав чинності 11.06.2017.
       Споживання електричної енергії понад договірну величину можна уникнути при своєчасному коригуванні договірних величин. Цим повинен займатись працівник бюджетної установи, на якого згідно з посадовими обов’язками покладені функції щодо контролю за використанням електричної енергії, подання звітів до організації – постачальника електричної енергії тощо.
    Тому можна зробити остаточний висновок: сплата подвійного розміру за використання електричної енергії понад установлені договірні величини є нічим іншим як сплатою бюджетних коштів за фактично не отримані послуги з електропостачання. Такі витрати бюджетних коштів є необґрунтованими і підлягають стягненню до відповідного бюджету.
      Фахівці Держаудитслужби саме так і трактують випадки подвійної оплати за електроенергію бюджетними організаціями.
    Докладніше щодо питання оплати за електроенергію понад установлені ліміти ви можете дізнатися з консультації спеціалістів Держаудитслужби (раніше – Держфінінспекції) Бюджетні установи мають сплачувати тільки за фактично спожиту електроенергію» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 24, с.16; 2011, № 28, с.15).
     Крім того, відзначимо, що кошти на сплату електроенергії, як і інші бюджетні кошти, які є в розпорядженні бюджетних організацій, чітко обмежені кошторисом.
    При розрахунку потреби в електроенергії кошти на сплату перевищення договірних величин, звичайно ж, не передбачаються. Тому така сплата може в подальшому призвести до ситуації, коли бюджетних коштів на сплату послуг з електропостачання буде недостатньо, навіть при повному фінансуванні потреби.

01.12.2017

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРСЬКИХ СЛУЖБ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Державна казначейська служба України звертає увагу розпорядників бюджетних коштів на необхідність термінового приведення функціонування бухгалтерської служби бюджетних установ до норм Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 №59 (далі – Типове положення).
    Зокрема, мова йде про порушення Пункту 2 Типового положення, де визначено, що бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ бюджетної установи – департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби.
    Відповідно до Пункту 3 Типового положення бухгалтерська служба підпорядковується безпосередньо керівникові бюджетної установи або його заступникові.
    Керівником бухгалтерської служби є головний бухгалтер, який підпорядковується та є підзвітним керівникові бюджетної установи або його заступникові (Пункт 9 Типового положення).
      Органами Казначейства встановлено, що у низки розпорядників бюджетних коштів функції бухгалтерської служби виконує структурний підрозділ, який не є самостійним структурним підрозділом, а входить до складу департаменту (управління), що є порушенням вимог Пункту 2 Типового положення.
    У 23 розпорядників бюджетних коштів, що обслуговуються у Центральному апараті Казначейства та у 746 розпорядників бюджетних коштів державного бюджету, які обслуговуються в територіальних органах Казначейства, керівником структурного підрозділу, який виконує функції бухгалтерської служби, є не «головний бухгалтер», що є порушенням Пункту 9 Типового положення.
   Крім того, наявні випадки порушення розпорядниками бюджетних коштів усіх трьох вищезазначених пунктів Типового положення.

14.11.2017

НОВИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ ОБЕРІГ

  Продовжується, розпочата з ініціативи Голови Казначейства Тетяни Слюз, всеукраїнська казначейська акція «Об’єднаймо Україну!», приурочена до 26-ї річниці Незалежності України та до Дня прапора України.
    Прапор як один із основних символів нашої країни несе в собі духовну силу українського народу, втілює жагу до перемоги, стійкість і незламність українського духу та героїчну історію багатьох поколінь українців.
    Сьогодні існування такого проекту є вкрай важливим, адже сучасна Україна переживає важкий період відстоювання незалежності й територіальної цілісності, а відтак, прагнення до миру та неподільності є найважливішим бажанням усіх громадян України. Роботу над створенням найдовшого прапора в Україні було розпочато в Центральному апараті Казначейства напередодні чергової річниці Незалежності України.
    Символічно, що акція розпочалася зі східного регіону нашої держави – Станиці Луганської, куди очільниця відомства під час робочих візитів привезла синьо-жовтий стяг. За ідеєю акції прапори різних міст і регіонів України об’єднуються в єдиний прапор, тож казначеї майстерно та старанно з’єднують полотнища прапорів, позначають найменування свого регіону, щиро сподіваючись, що їхні заклики до миру та єдності невдовзі стануть для України реальністю.



20.10.2017

Дозвілля казначеїв України

    У серпні – вересні цього року казначеї України проявили неабияку активність, та довели, що казначеї не сухі статисти та неповороткі службовці, а активні, і працелюбні, і креативні, і не бояться труднощів та випробувань.
    12 серпня цього року близько 200 казначеїв України здійснили масовий похід-сходження на вершину Українських Карпат і найвищу точку України – г. Говерлу, висота якої  2061 метр.
   Саме напередодні Дня Незалежності України казначеї з 19 регіонів України не просто продемонстрували єдність, силу духу та активну життєву позицію, а ще й підняли на вершину України казначейський оберіг  - карту «Вишивана моя Україна».
    Також продемонстрували єдність та силу духу казначеї України і під час рафтингу на Південному Бузі на порогах між селами Мигія та Грушівка Миколаївської області (острів Заячий), який відбувався 23-24 вересня цього року.
    Ці заходи відбувались за участі Голови Державної казначейської служби України Тетяни Слюз, яка і очолила сходження працівників відомства на Говерлу та сплав на рафтах на Південному Бузі.

08.09.2017 

Граничну суму витрат на придбання ПК підвищено до 20500 грн.

 

         У зв’язку із зростанням цін на комп’ютерну техніку Уряд прийняв рішення про підвищення граничних сум витрат на придбання персональних комп’ютерів, у тому числі операційної системи, державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету.

         Зокрема, постановою КМУ від 09.08.2017 № 593 внесено зміну до Граничних сум витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 04.04.2001 № 332.

         Починаючи з 15.08.2017 (дата набрання чинності постановою № 593) гранична сума витрат на придбання персонального комп’ютера (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миша», операційна система), ноутбука, за винятком захищених від зовнішнього впливу (вібрації, вологості, удару, температури) персонального комп’ютера (системного блоку, монітора, клавіатури, маніпулятора «миша», операційної системи) та ноутбука, що закуповується МЗС, Міноборони та його розвідувальним органом, МВС, СБУ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною прикордонною службою, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, ДСНС та Управлінням державної охорони, складає 20500 грн. (було – 13000 грн.).


15.08.2017

Про бухгалтерський облік дебіторської заборгованості

         Активи установи у формі дебіторської заборгованості включають розрахунки з покупцями, замовниками та різними дебіторами (розрахунки у порядку планових платежів, з підзвітними особами, з відшкодування завданих збитків, з іншими дебіторами та державними цільовими фондами).

         Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання установою майбутніх економічних вигід або досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи і може бути достовірно визначена її сума.

         Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за кодами бюджетної класифікації та в розрізі підзвітних осіб виданими з каси установи (зарахованими на картковий рахунок) сумами, за якими оплату видатків у безготівковій формі неможливо або недоцільно проводити.

         Підзвітні суми мають цільове призначення і повинні витрачатися з метою, на яку вони видані, згідно з кодами бюджетної класифікації. У разі наявності у підзвітних осіб залишку непогашеної заборгованості за попередніми сумами видача нових сум під звіт не здійснюється.

         Аналітичний облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться за кожною винною особою із зазначенням прізвища, імені та по батькові, займаної посади, дати виникнення нестачі та її суми.

         Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до стягнення, списується за результатами інвентаризації розрахунків на підставі рішення керівника установи з відображенням зміни результатів виконання кошторису.

         Безнадійна дебіторська заборгованість обліковується на відповідному позабалансовому рахунку протягом трьох років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

         Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості відображається у бухгалтерському обліку установи відповідно до вимог пункту 2.4 розділу II Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372.

         Аналітичний облік заборгованості за кредитами (фінансовою допомогою на поворотній основі), виданими з бюджету, ведеться у розрізі бюджетів, кодів бюджетної класифікації, позичальників.

         Розрахунки з іншими дебіторами відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – у складі оборотних активів, а кредитове – у складі зобов’язань.



30.06.2017

Про складання бюджетної і фінансової звітності у 2017 році    

Нагадуємо, що протягом II кварталу цього року Міністерством фінансів України не було внесено жодних змін до нормативно-правових актів, що стосуються складання бюджетної і фінансової звітності. Тому так само, як і в попередньому кварталі, у II кварталі  бюджетні установи при складанні звітності керуються такими документами:

-         у частині фінансової звітності – Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженим  наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629, Порядком заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 28.02.2017 № 307, листом Мінфіну від 28.03.2017 № 35220-06-5/8303 «Про порядок складання фінансової звітності суб’єктами державного сектору», Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202, Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629, Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568, Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11, Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203 та Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219;

-         у частині бюджетної звітності – Порядком складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2017 № 44, Інструкцією про застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 та ін.
Отже, в цілому роботу з підготовки та обробки даних, які були відображені протягом звітного періоду в регістрах бухгалтерського й аналітичного обліку, проводять перед складанням фінансової звітності в такому порядку:
-          узагальнення даних бухгалтерського обліку;
-          закриття рахунків доходів і витрат;
-          закриття меморіальних ордерів за останній місяць звітного періоду (кварталу, року);
-          перенесення даних з меморіальних ордерів до книги «Журнал-головна» і регістрів аналітичного обліку. Виведення сальдо за всіма субрахунками в книзі «Журнал-головна»;
-          складання бюджетної звітності;
-          складання Звіту про фінансові результати ф.№ 2-дс;
-          складання Балансу ф.№ 1-дс;
-          звіряння відповідності даних бюджетної і фінансової звітності.
      Основними документами у цьому питанні є лист Мінфіну від 28.03.2017 № 35220-06-5/8303 «Про порядок складання фінансової звітності суб’єктами державного сектору», в якому вказано, що звіряння між показниками бюджетної і фінансової звітності не проводиться. Проте ми знаємо, що на практиці головні розпорядники бюджетних коштів і органи Казначейства таке звіряння між показниками бюджетної і фінансової звітності все ж проводять. Механізм такого внутрішнього звіряння може бути запропонований головним розпорядником бюджетних коштів з метою перевірки достовірності даних звітності.



07.04.2017



Новації звітності за І квартал 2017 року

З 1 січня 2017 року для бюджетних установ порядок складання і подання звітності визначається такими документами:
- фінансової звітності-НП(С)БО 101 та наказом № 307, яким затверджений Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, а також внесені зміни в НП(С)БО 101;
- бюджетної звітності-Порядок № 44.
    Крім того, при складанні фінансової і бюджетної звітності слід керуватися діючими НП(С)БО, Методрекомендаціями № 11, Планом рахунків № 1203 і Типовою кореспонденцією...

читати далі...

      


16.03.2017


Особливості казначейського обслуговування об’єднаних
 територіальних громад

 
    В Україні продовжується реформа місцевого самоврядування, метою якої є децентралізація влади.
  Об’єднані територіальні громади прирівнюються і наділяються правами, що супроводжується такими преференціями: можливістю отримання базової дотації; прямими міжбюджетними відносинами з держбюджетом в отриманні освітньої, медичної субвенції та субвенції на робітничі кадри. Також додатково стимулюються і капітальні видатки для об’єднаних територіальних громад. Як передбачено Бюджетним кодексом, Кабінет Міністрів України визначає у проекті закону про Державний бюджет України обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів нових укрупнених адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням затвердженого перспективного плану формування територій громад...

читати далі...


16.02.2017

Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань
підкореговано

 
 Міністерство фінансів України наказом від 20.12.2016 № 1114 внесло зміни до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.
         Змінами, зокрема:
1)    п1.1 гл. 1 доповнено новим абзацом такого змісту:
«Орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.»;
2)    абз. 2 п. 2.2 гл. 2 викладено в такій редакції:
«За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).»;
3)    у п. 5.3 гл. 5 слова «органів Державної фінансової інспекції України» замінили словами «Державної аудиторської служби України, її міжрегіональних територіальних органів».
Наказ Міністерства фінансів України від 20.12.2016 № 1114 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


19.01.2017

До уваги бухгалтерів

          Із 01 січня 2017 року на додачу до вже діючих нацстандартів бухобліку в держсекторі введена низка нових.
         Нагадаємо, що з 01.01.2015 розпорядники бюджетних коштів вже застосовують 9 НП(С)БОДС:
         121 «Основні засоби»;
         122 «Нематеріальні активи»;
         123 «Запаси»;
         125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;
         127 «Зменшення корисності активів»;
         128 «Зобов’язання»;
         130 «Вплив змін валютних курсів» (крім розд.III);
         132 «Виплати працівникам»;
         133 «Фінансові інвестиції».
З 01.01.2017 за наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 набули чинності такі НП(С)БОДС:
        101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 № 1541;
        102 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629;
        103 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629;
        124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629;
        126 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629;
        129 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629;
        105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», затверджене наказом Мінфіну від 25.01.2012 № 52;
       130 «Вплив змін валютних курсів» (розд. III), затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 № 1022 (цей розділ визначає порядок складання фінансової звітності в іноземних валютах закордонними суб’єктами держсектору та її консолідацію контрольованими суб’єктами);
        131 «Будівельні контракти», затверджене наказом Мінфіну від 29.12.2011 № 1798;
        134 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568;
        135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568.      
        Також з 01.01.2017 запрацювали:
План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі;
Порядок застосування Плану рахунків;
Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.


12.12.2016

Фінансування капремонту доріг за кошти місцевих бюджетів

 
         Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі – Закон 2862) вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами є одним із основних обов’язків органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Про це зазначено у ст.19 Закону № 2862...

читати далі...


24.11.2016

ЩОДО СТЯГНЕННЯ КОШТІВ

 

     Питання виконання рішень про стягнення коштів місцевих бюджетів, прийнятих судами, врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (далі – Порядок № 845).

     Відповідно до п.3 цього Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.

     Механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника визначено пп.24 і 34 Порядку №845, зокрема:

-      безспірне списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках) (п.26);

-         для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника.

Одночасно боржник зобов’язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання (п.27);

-         у разі відсутності відкритих асигнувань(коштів на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (п.31).

   Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань(коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

   Боржник зобов’язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжити ним з метою виконання судового рішення.

  Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

  З урахуванням зазначених положень Казначейство здійснює реєстрацію бюджетних зобов’язань для виконання рішення суду про стягнення коштів у межах бюджетних призначень.



27.10.2016

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі 2017 року


Насамперед зазначимо, що програмно-цільовий метод (далі – ПЦМ) є однією із складових системи управління державними фінансами, розвиток яких забезпечується відповідно до Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, затвердженої розпорядженням № 774.
    Нагадаємо: обов’язковість застосування ПЦМ є нормою БКУ.
    Так, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень БКУ місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, міські, міст обласного значення, районні та бюджети об’єднаних територіальних громад) починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік, застосовують ПЦМ у бюджетному процесі.
    Як відомо, бюджетний процес починається із складання бюджетних запитів, тож головні розпорядники бюджетних коштів повинні складати бюджетні запити на 2017 рік вже у програмно-цільовому форматі.
Застосування ПЦМ та його особливості визначені ст. 20 БКУ.
    Зазначимо, що ПЦМ застосовується як на рівні державного бюджету, так і на рівні місцевих бюджетів.
    Особливими складовими ПЦМ у бюджетному процесі є:
- бюджетні програми;
- відповідальні виконавці бюджетних програм;
- паспорти бюджетних програм;
- результативні показники бюджетних програм.
    Паспорт бюджетної програми розробляє головний розпорядник бюджетних коштів та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Мінфіном (місцевим фінансовим органом).
    Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання встановлюються Мінфіном.
    Звернемо увагу: ПЦМ передбачає складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до ст. 21 БКУ.
    Слід зазначити, що на сьогодні прийнято усі нормативно-правові акти, які дозволяють застосовувати програмно-цільовий метод бюджетування на місцевому рівні.
    Для вашої зручності згруповано усі нормативно-правові акти у таблиці на с.17 журналу «Бюджетна бухгалтерія» від 12 вересня 2016 року № 34.



14.09.2016

Про зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів

    Мінфін наказом від 14.07.2016 № 617 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» вніс зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938 (далі – Порядок № 938)
    Серед основних змін такі:
    У зв’язку з розширенням функціональних можливостей системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» до Порядку № 938 внесено зміни, які стосуються удосконалення процесу казначейського обслуговування місцевих бюджетів в електронній формі.
    Нагадаємо, що основні вимоги щодо організації роботи органів Казначейства та розпорядників бюджетних коштів з цього питання викладені в гл.2 Порядку № 938. Практичні поради для розпорядників бюджетних коштів щодо підключення системи дистанційного обслуговування наведені в матеріалах фахівця Державної казначейської служби «Місце та роль системи дистанційного обслуговування в житті бюджетної установи» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 38) та «Інформація про підключення до системи дистанційного обслуговування» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21).
    Наказом, що коментується, уточнено: розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) здійснює формування та подання документів до системи Казначейства в електронному вигляді протягом операційного дня в межах операційного часу, визначеного органом Казначейства. Документи, що надійшли після операційного часу, опрацьовуються наступного операційного дня.
    При цьому підтвердженням для розпорядників бюджетних коштів успішного передавання їх електронних документів до системи Казначейства є відповідне сповіщення системи Казначейства. У разі неможливості передавання документів в електронному вигляді до системи Казначейства з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, до органу Казначейства подаються документи на паперових та електронних носіях.
    Додано також, що датою та часом отримання документів в електронному вигляді органом Казначейства є дата та час, зафіксовані у повідомленні системи Казначейства про отримання цих документів.   
    У главі 6 Порядку № 938 викладено вимоги щодо виконання та затвердження розпису місцевого бюджету. Також наведено, яким вимогам повинні відповідати зміни до такого розпису.
    Змінено порядок надання виписок в електронному вигляді з рахунків розпорядників бюджетних коштів. Зверніть увагу на те, що форма виписки залишилась та ж сама. Але тепер органи Казначейства надають виписку в електронному вигляді за зверненням розпорядників бюджетних коштів з накладанням електронного цифрового підпису. Про це чітко визначено в п.10.5 Порядку № 938.
    Як зазначено в оновленому п.10.6 Порядку № 938, при поданні документів на отримання заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з визначеними цим Порядком документами, розпорядники бюджетних коштів подають платіжні доручення на перерахування (сплату) утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці. При цьому у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» в разі перерахування (сплати) утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці зазначається період, за який здійснюється виплата.
    Також уточнено, що за правильність оформлення та достовірність інформації, зазначеної у платіжних дорученнях, відповідають розпорядники бюджетних коштів.
    Оскільки при застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати бюджетні установи не оформлюють заявку на видачу готівки (додаток 34 до Порядку № 1407), відповідні зміни внесено до Порядку № 938.


25.08.2016

До уваги розпорядників коштів місцевих бюджетів про новий порядок зарахування та обліку власних надходжень у 2016 році!

Нові рахунки для зарахування власних надходжень

З 19.02.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2015 № 1244 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.01.2016 за № 155/28285.

З цього періоду платежі, які належать до власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, повинні зараховуватися на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3155 "Рахунок для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ" (далі - рахунок 3155) Плану рахунків на ім'я бюджетних установ у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.

Як правильно визначити рахунок для зарахування коштів

При здійсненні операцій з власними надходженнями бюджетним установам, в першу чергу, слід звернути увагу на правильність визначення рахунку для зарахування власних надходжень: доходи поточного року зараховуються на рахунки 3155, відшкодування витрат поточного бюджетного періоду проводиться на рахунки 3542 з послідуючим відновленням касових видатків.

Слід враховувати, що відновлення касових видатків може бути проведено у разі, якщо видатки здійснювалися у поточному бюджетному періоді.

Кошти, які надходять на відшкодування витрат минулого бюджетного періоду, повинні бути зараховані до доходів спеціального фонду на рахунок 3155.

Здійснення перерахування власних надходжень вищим та підвідомчим установам

Розпорядники бюджетних коштів перераховують власні надходження вищим та підвідомчим установам і організаціям з аналітичних рахунків 3155 на аналітичні рахунки 3155, відкриті вищим та підвідомчим установам за тим самим кодом класифікації доходів бюджету, у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами та за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бюджетних коштів. Перерахування таких коштів здійснюється лише в межах одного коду функціональної класифікації видатків і однієї групи власних надходжень.

У разі перерахування таких коштів за рахунок залишків, що склалися на початок року, перерахування необхідно здійснювати з рахунку бюджетної установи 3542 на рахунок вищої або підвідомчої установи, також відкритий за балансовим рахунком 3542. При цьому в обліку здійснюється відображення перерахованого та отриманого залишку.

Повернення помилково або надміру зарахованих коштів

Таке повернення здійснюється з рахунків 3155 на підставі платіжних доручень власників рахунків в межах наявних залишків на рахунку 3542.

У разі повернення коштів, зарахованих у минулих бюджетних періодах, та за рахунок залишку коштів, що утворився на початок року, таке повернення здійснюється з рахунку 3542 з відображенням перерахованого залишку.

Проблемні питання застосування нового порядку

На практиці бюджетні установи мають проблему з невірним зарахуванням коштів – суми відшкодування витрат платники можуть зараховувати на рахунки 3155 замість рахунків 3542, власні надходження зараховувати на рахунки 3542 замість рахунків 3155. Це вимагає постійного аналізу та порівняння двох виписок, в зв’язку з чим розпорядникам коштів необхідно постійно здійснювати роботу щодо інформування платників про реквізити рахунків для зарахування власних надходжень.

Для спрощення визначення бюджетними установами рахунку, з якого необхідно здійснити перерахування власних надходжень (з КЕКВ 0000), рекомендуємо головним бухгалтерам просту схему:

якщо перерахування відображається у звіті про надходження та використання коштів спеціального фонду (форма № 4) у графі «Перераховано залишок», то таке перерахування повинно здійснюватися з рахунку 3542, якщо відображається у графі «Надійшло коштів» (як зменшення надходжень), то перерахування здійснюємо з рахунку 3155.

Кошти, помилково зараховані на рахунки 3542, повертаються з цього ж рахунку 3542.

Коригування власних надходжень

Періодична звірка суми надходжень з початку року, яка обліковується бюджетними установами, з даними обліку органів Казначейства відповідно до руху коштів по рахунках 3155 та 3542 (залишки на рахунках, відкритих за балансовим рахунком 6124 в АС «Є-Казна») дозволить своєчасно виявляти розбіжності, що виникають внаслідок невірного зарахування платниками сум власних надходжень.

При невірному зарахуванні коштів на рахунки 3155 чи 3542 коригування здійснюється наступним чином:

·     якщо кошти зараховані на рахунок 3542 замість рахунку 3155, до органу Казначейства надається платіжне доручення на перерахування цієї суми з рахунку 3542 на рахунок 3155 (дебет 3542 – кредит 3155);

·     якщо кошти зараховані на рахунок 3155 замість рахунку 3542, до органу Казначейства надається платіжне доручення – на перерахування невірно зарахованої суми з рахунку 3155 на рахунок 3542.


11.04.2016

Перспективи об'єднаних територіальних громад

    В Україні продовжується реформа місцевого самоврядування та децентралізації влади.
    Упродовж 2015 року створено механізм добровільного об’єднання територіальних громад, внесені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, запроваджені суттєві елементи децентралізації бюджетних ресурсів. Нова редакція Бюджетного кодексу стала законодавчою основою для стимулювання територіальних громад до об’єднання з метою підвищення їхньої спроможності.
    Сьогодні згідно із Законом і перспективним планом уже утворено 159 об’єднаних громад, які перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
    Законом України від 26.11.2015 №837-VIII внесені зміни до Бюджетного кодексу України стосовно особливостей формування, виконання та контролю за складанням бюджетів об’єднаних територіальних громад.
    При виконанні бюджетів об’єднаних територіальних громад застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, казначейське обслуговування бюджетів об’єднаних територіальних громад не відрізняється від обслуговування інших місцевих бюджетів і здійснюється на підставі чинного законодавства.
    Сьогодні громади, що добровільно об’єдналися для підвищення своєї спроможності, отримали від держави найвищий рівень фінансової автономії, який є у міст обласного значення та районних бюджетів. Вони отримали можливість простіше отримувати кошти Державного фонду регіонального розвитку для підготовки інфраструктурних проектів. Так, у 2016 році державним бюджетом для підтримки проектів регіонального розвитку передбачено 3 млрд грн на Державний фонд регіонального розвитку, 1 млрд грн – на субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, 1,9 млрд грн – на субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток окремих територій.
    Вагомими джерелами наповнення бюджетів об’єднаних територіальних громад є можливість залучати інвестиційні кошти як міжнародних фінансових організацій, так і місцевих інвесторів. Зокрема, об’єднані територіальні громади отримали реальну можливість доступу до програм, які під децентралізацію відкривають Сполучені Штати Америки та Європейський Союз.
    Підтримка об’єднання громад – одне з основних завдань, яке має бути реалізоване у 2016 році задля подальшого провадження децентралізації в Україні.

01.03.2016

    У 2015 році Державна казначейська служба України відзначила своє 20-річчя. Кожен етап, який пройшло казначейство України з дня створення й по сьогодні, у підсумку призвело до побудови потужного механізму казначейської системи, що стала опорою сфери державних фінансів України, зайняла чільне місце серед органів виконавчої влади, які забезпечують фінансову стабільність економіці країни. На момент створення, в 1995 році, на Казначейство України було покладено виконання 8 функцій, а протягом 20 років їх стало 27. Згідно із нормативними актами, на Державне казначейство України було покладено виконання всього комплексу завдань, пов’язаних із казначейським обслуговуванням бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку та ефективним управлінням бюджетними коштами.

читати далі..

19.02.2016

    19 лютого 2016 року в приміщенні Згурівської райдержадміністрації відбулась робоча зустріч Голови Державної казначейської служби України Слюз Тетяни Ярославівни з головою Згурівської райдержадміністрації Мозговим В.М., головою районної ради Івченком О.М., селищним головою Ткачуком П.І. та колективом Управління Державної казначейської служби України у Згурівському районі Київської області на чолі з начальником Управління Казначейства Желібою Т.Л. за участі начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області Токаря Дмитра Кириловича.

02.02.2016


ПРО ВИКОНАННЯ ВИКОНАВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА РІШЕННЯМИ СУДУ

Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, який набрав чинності з 23.09.2014, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року подаються до органів Державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості...

читати далі...

28.01.2016

ДО УВАГИ СТЯГУВАЧІВ ЩОДО АКТУАЛЬНОСТІ РЕКВІЗИТІВ БАНКІВСЬКИХ РАХУНКІВ

    Управління Державної казначейської служби України у Згурівському районі Київської області (далі-Управління Казначейства) повідомляє, що згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган за бюджетною програмою щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (КПКВ 3504040) на підставі заяви стягувача із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти.
    Управління Казначейства звертає увагу стягувачів на необхідність перевірки актуальності зазначених у заявах про виконання судових рішень реквізитів банківських рахунків з метою недопущення перерахування коштів за виконавчими документами  на рахунки неплатоспроможних банків, рахунки ліквідованих банків та  закриті банківські рахунки, а у разі зміни реквізитів банківського рахунку  стягувач має звернутися з відповідною заявою до Управління Казначейства за місцем подачі виконавчого документу. 

11.01.2016

Переваги програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства – Казначейство»

    ПТК «Клієнт казначейства – Казначейство» призначений для надання зовнішнім клієнтам Державної казначейської служби України (розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів) віддаленого доступу за допомогою мережі Інтернет до інформаційних ресурсів ДКСУ для автоматизації процесу виконання бюджетів усіх рівнів. Це дозволить оптимізувати витрати на підтримку цього процесу завдяки відмові від потоку вхідних та вихідних паперових документів, прискорити обробку інформації, скоротити час на казначейське обслуговування бюджетів та зменшити кількість помилок в даних.  



Згурівський район

Прапор Згурівського району
Основні дані
Країна: Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3221900000
Утворений: 25 вересня 1986 року
Населення: 19 311 (на 01.01.2011)
Площа: 763,08 км.кв
Густота: 30 осіб/км.кв
Тел. код: +380-4570
Поштові індекси: 07600—07653
Населені пункти та ради

Районний центр: Згурівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Смт: 1
Села: 40

Районна влада

Адреса: 07600, Київська область, Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Українська, 19, (04570) 5-11-14



Мапа району
Районне друковане видання
Панорама
Згурівський форум
За здорове життя!

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Яндекс.Метрика
Урядова телефонна «гаряча лінія»Верховна Рада УкраїниМісцеві державні адміністраціїУкрінформМапа сайту